UA : Дипломна робота – 87 стор., 90 джерел.
Об’єкт дослідження: процес формування когнітивних вербалізації часового континууму засобами анлійських фразеології і паремій.
Мета роботи: визначення особливостей вербалізації часового континууму у фразеологізмах на прикладі використання їх у літературному, політичому та пісенному дискурсі.
Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії і аналізу часового континууму в лінгсвістиці, які розглядались у роботах таких вітчизняних і закордонних науковців, як Маслова В. А., Г. Гійом,
Ольшанський І. Г., Єльмслев Л., Карасік В. І., Попова З. Д., Колєсов В. В., Телія В. Н., М. Хайдеггер, Бабушкін А. П. Отримані результати: за концептом ЧАС остаточно закріпилося найменування “time” з боку семантики лише у ранньоновоанглійський період. Завдяки історії, ЧАС отримав характеристики ресурсу: обмеженість, вимірність, кінцівку, цінність і відносність. У часи творчості У. Шекспіра,
ЧАС став сприйматися як щось живе, для чого широко використовувався прийом персоніфікації. Щодо структури образного значення концепту, аналіз підсумковує, що він включає в себе: тривалість (довготривалість або короткочасність), минуле, позначку часу, частоту, форму вимірювання,
регулярність, рідкість, а також фізичний стан людини. Аналіз концепту за трьома складовими: понятійною, образною та аксіологічною підсумував, що концепт ЧАС є складним феноменом. Отримані в даному аналізі результати не вичерпують питань дослідження концепту часу в англомовному дискурсі, а створюють передумови для глибшого аналізу усіх засобів об’єктивації цього концепту.
EN : The study focuses on the analysis of specific cognitive processes lying
underneath of veralizing of time continuum be means of the English phraseological units and paremia.
It is aimed the the invesigation by means of conceptual analysis of time continuum verbalization and it application of literary and publicistic discourse.
The methods used included the method of core-periphery interpretation of the concept structure as well as its tripartite description based on the experience of conceptual analysis elaburated in domestic and international cognitology.
The results obtained demonstrated specific ways of verbalization of TIME starting from the early Middle Enlgish and New English period that in the course of evolution acquired characteristics of a resourse: being limited, measured, ended, having relativity and value. The analysis of the concept structure according to the
three layers stipulated the conclusion of TIME as the complicated and developing phenomenon, that obtains more and more charateristics in different types of discourse.
