UA : Робота викладена на 59 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 74 джерелa.
Об’єкт дослідження: мовний простір письменника Дж. Голсуорсі, що
репрезентує мовні засоби вираження іронії в художніх текстах.
Мета роботи: розкриття механізмів створення іронії та класифікації
мовних засобів її вираження в досліджуваних текстах.
Теоретико-методологічні засади: дослідження категорії іронії в
лінгвістиці (Н. Д. Арутюнова, І. В. Бичко, Н. Л. Іткіна).
Отримані результати: на сучасному етапі розвитку лінгвістичної
науки в дослідженні категорії іронії, як мовної одиниці, домінуюча роль
належить антропологічній і когнітивній лінгвістиці, що дозволяє правильно
інтерпретувати іронічний підтекст і послідовно включатися у взаємодіючі
мовні системи, що відображають закономірності національної специфіки
культури.
Тенденція до залучення в дане дослідження розширеного контексту
передбачає аналіз цілого дискурсу при інтерпретації іронічного сенсу, що
знаходиться в руслі сучасних суміжних наук: психології, філософії,
культурології, логіки, семіотики і т.ін.
Результати проведеного дослідження показують, що іронія на лексикосемантичному рівні створюється організацією засобів мови як структури
авторської оповіді, так і в мовленні персонажів роману Дж. Голсуорсі «Сага
про Форсайтів», що передається за допомогою широкого діапазону
стилістичних прийомів (каламбуру, метафори, уособлення, образного
порівняння, оксюморона, гіперболи, зевгми, алюзії).
EN : The work is presented on 59 pages of printed text. The list of references includes 74 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as
the means of expressing irony in literature.
The object of research is the linguistic space of the writer John Galsworthy,
who represents the linguistic means of expressing irony in artistic texts.
The main purpose of the work is to reveal the mechanisms of creating irony
and classification of linguistic means of its expression in the studied text.
At the present stage of development of linguistic science in the study of the
category of irony as a linguistic unit, the dominant role belongs to anthropological
and cognitive linguistics, which allows to correctly interpret the ironic subtext and
consistently engage in interacting language systems that reflect the patterns of
national culture.
The results of the study show that irony at the lexical-semantic level is
created by the organization of language as the structure of the author's narrative
and in the speech of the characters of John Galsworthy's novel «The Forsyte
Saga», which is transmitted through a wide range of stylistic techniques. ,
figurative comparison, oxymoron, hyperbole, allusions). The ironic labeling of
these techniques is able to convey different shades of modality, revealing the
attitude of the author of the statement to reality. The relationship between the
contextual and subject-logical meanings of the word is based on the multifaceted
pragmatics of ironic meaning.
