UA : Робота викладена на 79 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 102 джерелa.
Об’єкт дослідження: особливості створення комічного в художній прозі
англійського письменника П.Ґ. Вудгауза.
Мета роботи: вивчення лінгво-когнітивних особливостей створення
ефекту комічного в художніх текстах П.Ґ. Вудгауза.
Теоретико-методологічні засади: теорія фреймового аналізу, теорія
концептуальної метафори Дж. Лакоффа і М. Джонсона, теорія концептуальної
інтеграції; а також методи стилістичного аналізу.
Отримані результати: Для П.Ґ. Вудгауза найбільш характерні
лексичні, фразеологічні, текстуальні та інтертекстуальні прийоми досягнення
комічного ефекту, які на кожному з рівнів утворюються шляхом цілої низки
прийомів. Домінуючими серед них є метафоризація, евфемізація, порушення
норм вживання певних стилістичних регістрів лексики, деформація
ідіоматичних висловів і усталених фраз, застосування полісемантичних слів,
омонімів в різних значеннях, алюзій і прецедентних фраз або феноменів. На
синтаксичному рівні в художніх творах П.Ґ. Вудгауза переважають
різноманітні типи повторів, а також зевгму, каламбур, риторичні питання,
вставні конструкції, які сприяють утворенню гумористичного ефекту. На
когнітивному рівні можна спостерігати механізм рефреймінгу, який
представлений трьома фреймовими моделями (видами рефреймінгу), за
рахунок чого створюється гумористичний ефект, що полягають у: 1)
несподіваній зміні неспоріднених фреймів, 2) несподіваній зміні фреймів, що
мають спільні термінали, 3) несподіваному накладанні фреймів.
EN : The work is presented on 79 pages of printed text. The list of references includes 102 sources. Object of research: features of the creation of comic in fiction English
writer P.G. Woodhouse.
Purpose: to study the linguistic and cognitive features of creating a comic
effect in literary texts P.G. Woodhouse.
Theoretical and methodological principles: the theory of frame analysis,
the theory of conceptual metaphor by J. Lakoff and M. Johnson, the theory of
conceptual integration; as well as methods of stylistic analysis.
The results obtained: P.G. Woodhouse is characterized by lexical,
phraseological, textual and intertextual methods of achieving a comic effect, which
at each level are formed by a number of techniques. Dominant among them are
metaphorization, euphemism, violation of the norms of use of certain stylistic
registers of vocabulary, deformation of idiomatic expressions and established
phrases, use of polysemantic words, homonyms in different meanings, allusions
and precedent phrases or phenomena. At the syntactic level the works of P.G.
Woodhouse are dominated by various types of repetitions, as well as zevgma,
puns, rhetorical questions, insert constructions, which contribute to the formation
of a humorous effect. At the cognitive level, we can observe the mechanism of
reframing, which is represented by three frame models (types of reframing), which
creates a humorous effect, consisting of: 1) an unexpected change of unrelated
frames, 2) an unexpected change of frames with common terminals, 3) overlaying
frames.
