UA : Магістерська робота робота - 100 стор., 106 джерел.
Об'єктом дослідження презентованої магістерської дисертації є тексти німецькомовного офіційно-ділового дискурсу (ОДД), а предметом - їх формально-граматичні та комунікативно-прагматичні характеристики.
Основна мета дослідження полягає у виявленні та теорети¬чному обґрунтуванні формально-граматичних та комунікативно-прагматичних особливостей німецького ОДД у його законодавчих та адміністративно-канцелярських різновидах.
Теоретико-методологічні засади:теорія тексту та дискурсу (І. Бехта, В.І. Карасик), статус офіційно-ділового дискурсу (О.О. Болгова, Н.С. Кудрявцева, І.В. Голубкова), теорія сучасного синтаксису (А.П. Загнітко).
Отримані результати: Прості речення у досліджуваних текстах мають у більшості випадків бінарну структуру. Актуальність повідомлюваної інформації підкреслюється на рівні актуального членування речення порядком слів, зокрема - прямим. Схема Т →Р домінує у простих реченнях практично всіх типів ОДД. Серед речень зі складною структурою домінують підрядні відносні та умовні, в яких юридично обґрунтовано вживаються сполучники та на базі яких моделюється тема-рематична структура усього речення. Базовою схемою актуального членування складнопідрядного речення залишається Т → Р. Усі зміни цієї схеми пов’язані з місцем підрядних речень (пре-, інтер- або постпозиція), їх кількістю та різновидами. Залежно від формально-граматичної структури речення (простого чи складного) та різновиду інтенції ОДД в його загальній актомовленнєвій структурі знаходять своє місце також перформатив, директив, менасив, експресив та квеситив.
DE : Die Aktualität der Arbeit besteht in der Notwendigkeit, die Klassifizierungsmerkmale von syntaktischen Strukturen in Recht- und Geschäftsdokumentation zu erforschen. Der Gegenstand der Forschung sind Gesetzgebungstexte und Kanzleidokumente in dem deutschsprachigen Jurabereich.
Das Ziel der Magisterarbeit ist die Identifizierung der Besonderheiten der morpho-syntaktischen Struktur der Texte der juristischen Thematik.
Theoretische und methodologische Grundlagen der vorliegenden Arbeit bilden Schlüsselsätze von W.I. Karasik, A.P.Sagnitko, I.A. Semjonkina in der Diskurstheorie etc.
Die Studie stützte sich auf 525 syntaktische Strukturen, die aus solchen Internetquellen selektiert wurden, wie die Verfassung Deutschlands, Musterdokumente (Verordnung, Befehl, Vertrag), Geschäftsbriefe. Diese Strukturen umfassen sowohl einfache als auch komplexe Sätze.
Im Fokus unserer Aufmerksamkeit befinden sich 2 Aspekte: der formell-grammatische Aspekt und der kommunikativ-pragmatische Aspekt. Der erste Aspekt betrifft morphologische Ausdrucksmittel der Satzglieder im einfachen Satz und die Typen der Nebensätze im zusammengesetzten Satz. Der zweite Aspekt bezieht sich auf die Beteiligung der syntaktischen Konstruktionen an der Thema-Rhema-Struktur und auf ihre pragmatische Funktion im Rahmen der Sprechakte.
Die wissenschaftliche Novität der Studie besteht in der komplexeren Analyse der Satzstrukturen, die für die offizielle Kommunikation geeignet sind.
