UA : Об’єкт дослідження: зміст лексико – фразеологічного концепту musique
як культурно – комунікативного акту між творцем (музична творчість),
виконавцем (виконання) і слухачем (сприйняття).
Мета роботи: дослідження полягає у визначенні культурно –
історичного змісту лексико – фразеологічного концепту musique у
семантичному просторі французької мови.
Теоретико – методологічні засади: ключові положення теорії лексико –
фразеологічного концепту, розроблені в лінгвістиці (А. В. Малюгіної, О. О.
Павлюк, А. П. Бабушкіна, І. В. Зикової, З. Д. Попової, І. А. Стерніна та ін.).
Отримані результати: Музика – це своєрідний культурно –
комунікативний акт, створений суб’єктом. Таким чином, у сфері музики
людина виступає у трьох іпостасях: творець (композитор), виконавець
(музикант, співак), слухач. Композитор створює музику і розуміє, постійно
взаємодіє із звуками, мотивами, тоном музики, музикант інтерпретує
музичний твір композитора використовуючи для цього голос та музичні
інструменти, слухач здатен відчути у музиці те, що його хвилює, порівняти,
перенести надалі музичні терміни та явища для опису поведінки людей, стану
речей і взагалі світу, що його оточує. Дане дослідження насправді допомогло
нам розкрити специфіку та співвідношення змістовних компонентів концепту
музика в семантичному просторі французької мови, безліч значень що
позначають екстралінгвістичні фактори, психологічні чи соціальні слугують
підтвердженням того, що даний концепт справді присутній і яскраво
виражений у французькій мові в якості складної ментальної структури, що
носії французької мови омузичнюють світ у якому існують та використовують
музику як ще один спосіб комунікації між собою і світом.
FR : Le sujet de notre recherche est le concept lexical – phraséologique de musique
dans l’espace sémantique de la langue française.
L’objet d’étude est défini par le contenu du concept lexical – phraséologique
de musique en tant qu'acte culturel - communicationnel entre le créateur (créativité
musicale) l'interprète (performance) et l'auditeur (perception).
L’objectif est de révéler et de décrire le contenu culturel – historique du concept
lexical – phraséologique de musique dans l'espace sémantique de la langue française.
La musique est présente dans le monde comme une sorte d'acte culturel et
communicatif créé par les hommes. Ainsi, dans le domaine de la musique, les
hommes interagissent sous trois formes : créateur (compositeur), interprète
(musicien, chanteur), auditeur. Le compositeur crée de la musique et travaille
constamment avec les sons, les motifs, le ton de la musique, le musicien interprète
l'œuvre musicale du compositeur à l'aide de la voix et des instruments de musique,
l'auditeur est capable de ressentir dans la musique ce qui l'excite, de comparer, de
transférer des termes et phénomènes musicaux pour décrire le comportement des
gens, l'état des choses et en général le monde qui l'entoure. C'est pourquoi ces trois
composantes sont devenues cruciales pour notre travail et notre projet scientifique.
Cette étude nous a permis de révéler les spécificités et les relations des
composantes de contenu du concept de musique dans l'espace sémantique de la
langue française, de nombreuses significations désignant des facteurs
extralinguistiques, psychologiques ou sociaux servent à confirmer que ce concept
est bien présent et exprimé dans le français comme structure mentale complexe, que
les francophones fabriquent le monde dans lequel ils existent et utilisent la musique
comme un autre moyen de communiquer entre eux et avec le monde.
