UA : Дипломна робота – 62 стор., 58 джерела. Об’єкт дослідження: маркери мови ворожнечі, як негативно забарвлені етнономінації на позначення представників «чужих» спільнот, які проживають на території Америки. Мета роботи: комплексне вивчення феномену «мова ворожнечі», її чинників та маркерів та особливостях їх перекладу українською мовою. Теоретико-методологічні засади: ключові положення про «мову ворожнечі», сформульовані та досліджені науковцями, як в зарубіжній (Lewis I., Herbert C., Walker S.) так і в вітчизняній науці (Дубровский Д., Акифьева Р., Грищенко А. И., Байбурін А. К., Березович Е. Л., Голубовська І. О., Додонов Р. О., Зацний Ю. А., Юнацька Г. Б.), Питання, пов’язані з даною проблемою, розглянуті в соціолінгвістичному і в лінгвістичних руслах. Отримані результати: в ХХ-ХХI ст. в світі посилилися міжетнічні конфлікти, що в свою чергу, зумовило зростання інтересу науковців (соціологів, етнологів, психологів) до феномену мови ворожнечі. Під мовою ворожнечі (англ. “hate speech” або “political incorrectness”) в широкому смислі розуміється, будь - яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності всіх людей у правах. Співіснування та взаємодія різних етнокультурних спільнот на рубежі XX-XXI століть спричинило те, що практично не залишилося монокультурних співтовариств, навіть ті нечисленні, які збереглися, лише умовно можна назвати монокультурною. В світлі змін, що відбуваються на світовій арені, відзначається також зростання інтересу до проблеми ідентифікації та самоідентифікації, прагнення етносів зберегти свою самобутність, підкреслити унікальність своєї культури та світосприйняття. На перший погляд ці проблеми здаються зовсім не пов’язані одна з іншою, але це не так, оскільки мова завжди тонко реагує на зміни в житті суспільства та переосмислення багатьох сторін його життя неминуче призводить до відображення цих змін у мові. Одним з найважливіших мовних засобів формування мови ворожнечі є лексика. Безсумнівно, до найбільш значущих ознак мови ворожнечі відносяться такі лексичні одиниці, які відображають релевантність для мовців опозиції «свій – чужий». Головними екстралінгвістичними чинниками мови ворожнечі в номінаціях етнічної приналежності виступають саме стереотипи та базова фундаментальна опозиція людської свідомості «свій – чужий». Опозиція «свій – чужий», є одним з фундаментальних базових протиставлень людської свідомості і тому здавна привертала увагу вчених. Наступним фактором функціонування одиниць мови ворожнечі виступає стереотип або етностереотип. Для нашого дослідження є доцільними саме етноніми з негативною конотацією, які і слугують маркерами мови ворожнечі. Переклад негативно забарвлених етнономінацій можна ототожнювати з перекладом сленгу, так як це дуже схожі поняття та НЗЕ з одного боку є складовою сленгової системи. При перекладі одиниць з експресивною номінацією потрібно враховувати такі види перекладацьких трансформацій: калька, лексико-семантична заміна, генералізація, транскрипція та транслітерація. При перекладі НЗЕ або сленгу на українську мову обов’язково виконується тільки одна задача – знайти еквівалент денотативного значення одиниці сленгу. Згідно досліджень, американські негативно забарвлені етнономінації є невід’ємною частиною щоденного життя сучасних американців, підтримуючи расизм та дискримінацію, незважаючи на політкоректність, що широко пропагується. У створенні й розповсюдженні нових негативно забарвлених етнономінацій велику роль відіграють ЗМІ та літературні твори. Оскільки НЗЕ володіють різноманітним емоційним забарвленням та мають пейоративний відтінок, то їхніми основними соціопрагматичними функціями є нанесення образів, дегуманізація та актуалізація негативних якостей етносу, що стереотипізується.
EN : The paper focuses on the study of “hate speech” phenomenon and functioning of name, denoting different ethnic groups in present American English. The actuality of the problem, which led to the choice of the research topic, is in the fact that the problem of "hate speech" is quite new, especially in Ukrainian science world. It is the fact that there is not enough research in this field in Ukraine. We analyzed the phenomenon of hate speech, comparing this with political correctness, also due to elaboration of the extralinguistic factors. We discovered that the phenomenon of “hate speech” is linked with political correctness. That is why, in our opinion, it would be appropriate to simultaneously consider two phenomena - political correctness and hate speech. The extralinguistic factors are presented through the main opposition of the human consciousness – “domestic-foreign” and stereotypes. Opposition “domesticforeign” is one of the fundamental basic oppositions of human consciousness and therefore has long attracted the attention of scientists. Throughout the history of scientific research, this opposition has been the subject of research in various sciences: philosophy, psychology, sociology. The concept of stereotype in modern humanities is interdisciplinary. Initially developed on the basis of sociology and social psychology, the concept of stereotype later became the subject of analysis of such sciences as ethnology, history, philosophy, cognitive linguistics, ethnolinguistics and psychology. We analyzed the causes of ethnophaulisms appearance, and the main methods of translation. The translation of ethnopholisms can be equated with the translation of slang, as these are very similar concepts and ethnic slurs on the one hand are part of the slang system. We presented the results of ethnophaulisms translation or so-called ethnic slurs from American English into Ukrainian.
