UA : Мета дослідження: здійснити аналіз формування міжособистісних
відносин в колективі державного органу влади.
Об’єкт дослідження: міжособистісні відносини в колективі державного
органу влади.
Предмет дослідження: дизайн міжособистісних відносин в колективі
державного органу влади.
Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, структурно-
функціональний, аналіз статистичних даних, опитування.
Гіпотеза: для оптимізації роботи колективу слід розвивати не тільки
формальні трудові відношення, але й важливим є розвиток неформальних
міжособистісних. Також є припущення, що: корпоративні заходи, що сприяють
формуванню міжособистісних відношень, оптимізують роботу колективу
державного органу влади.
Висновки: 1. Державні службовці, як учасники взаємодії в колективі
повинні розуміти, що вони несуть однакову відповідальність за формування та
підтримку різних міжособистісних стосунків у своїй професійній діяльності, в
тому числі у проблемних ситуаціях.
2. Правильне застосування поведінкового підходу в управлінні
персоналом підвищить ефективність міжособистісних відносин державних
службовців, а також стабільний розвиток державного управління загалом.
3. Компанії, які впроваджують програми «well-being», характеризуються
інноваційним способом роботи та високим рівнем ділової етики і як наслідок
мають позитивний дизайн міжособистісних відносин в колективі.
EN : The purpose of research: to conduct the analysis of interpersonal relations
formation in the working group of state government body.
Object of research: interpersonal relations in the working group of state
government body.
Subject of research: interpersonal relations design in the working group of
state government body.
Research methods: analysis, synthesis, induction, deduction, structural and
functional, statistical data analysis, survey.
Hypothesis: to optimise team work it is important to develop not only formal
workplace relations, but also non-formal interpersonal relations. There is an
assumption that corporate events aiming at interpersonal relations formation optimise
the team work of state government body.
Conclusions: 1. Civil servants as members of team interactions have to
understand that they are equally responsible for formation and development of
various interpersonal relations in their professional activities including problematic
situations.
2. Proper use of behavioural approach in personnel management will improve
interpersonal relations efficiency of civil servants, as well as the efficiency of stable
state administration management altogether.
3. Companies that implement well-being programmes are characterised by
innovative working methods and high level of business ethics, and as a result have
positive interpersonal relations design in working group.
